Поняття про фітонциди

Фітонци́ди (від грецької phytón — рослина і лат. caedo — вбиваю) — біологічно активні речовини, що утворюються рослинами, які вбивають чи пригнічують зростання і розвиток бактерій, мікроскопічних грибів, та інші форми мікроорганізмів. Термін запропоновано Б. П. Токіним в 1928 році. Цим терміном вчені назвали речовини, які виділяються живими клітинами багатьох рослин для захисту від шкідників і хвороб.

Характерними представниками фітонцидів є ефірні олії, що їх видобувають з рослинної сировини за допомогою промислових технологій.

Фітонцидами називають також секретовані рослинами фракції летких речовин, які практично неможливо зібрати в помітних кількостях. Ці фітонциди називають також «нативними антимікробними речовинами рослин». Хімічна природа фітонцидів не істотна для виконуваної функції, це може бути комплекс з'єднань — глікозидів, терпеноїдів, дублильних речовин і ін., т.з. вторинних метаболітів.

Дія фітонцидів

Нативні фітонциди грають важливу роль в імунітеті рослин і у взаєминах організмів в біогеоценозах. Виділення ряду фітонцидів посилюється при пошкодженні рослин. Леткі фітонциди (ЛАР) спроможні діяти на віддалі, наприклад фітонциди листя дуба, евкаліпта, сосни і багатьох інших. Потужність і спектр антимікробної дії фітонцидів різноманітні. Фітонциди часнику, цибулі, хрону вбивають багато видів простих бактерій (інфузорій) і нижчих грибів в перші хвилини і навіть секунди; комах — за короткий час (година-хвилина). Фітонциди — один з чинників природного імунітету рослин (рослини стерилізуються своїми продуктами життєдіяльності).

Захисна роль фітонцидів виявляється не тільки в знищенні мікроорганізмів, але і в придушенні їх розмноження, в негативному хемотаксисі рухомих форм мікроорганізмів, в стимулюванні життєдіяльності мікроорганізмів, патогенних форм, що є антагоністами, для даної рослини, у відлякуванні комах тощо. Гектар соснового бору виділяє в атмосферу близько 5 кг/добу летких фітонцидів, ялівцевого лісу — близько 30 кг/добу, знижуючи кількість мікрофлори в повітрі. Тому в хвойних лісах (особливо в молодому сосновому бору), повітря практично стерильне (містить лише близько 200—300 бактерійальних кліток на 1 м³), що викликає зацікавлення гігієністів, озеленювачів тощо.

Застосування

У медичній практиці застосовують препарати цибулі, часнику, хрону, звіробою дірчастого (Hypericum perforatum)  і ін. рослин, що містять фітонциди, для лікування гнійних ран, трофічних виразок, трихомонадного кольпіту. Фітонциди ряду інших рослин стимулюють рухову і секреторну активність шлунково-кишкового тракту, серцеву діяльність.

Первинне слово фітонциди використовувалося тільки як характеристика суми (фракції) нативних речовин рослин, що пригнічують розвиток інших організмів. Але в подальшому сфера застосування терміну була розширена на всі види продуктів, що отримуються при переробці рослинної біомаси, володіють антимікробними властивостями, а також на фітоалексини (алексини) і коліни, регулюючі розвиток рослинних співтовариств, всі антибіотики мікробного походження і ін. природні речовини. Фітонциди стали розглядати не тільки як специфічні захисні речовини, а як учасника в теплорегуляції, як стимулятор або інгібітор проростання пилку рослин, і в інших процесах життєдіяльності рослин. Це викликало кризу у використанні терміну — з одного боку, його не прийняли прихильники теорії алексинів і колінів, з іншої — під це поняття підпадали і нативні ЛАР — леткі ароматичні речовини, і взагалі будь-які рослинні екстракти, антибіотики і ін. В результаті такого розширювального вживання змістовність терміну знизилася, і слово фітонциди в наш час активно використовується тільки в російськомовній літературі.

Цікаві факти

Цікаві факти про фітонциди

•  Кашка з натертої цибулі, часнику або хрону, покладена в закриту посудину з м'ясом або фруктами, оберігає їх від псування.
• Цікаво відзначити силу дії часнику на мікроби: туберкульозна паличка в висохлій мокроті залишається життєздатною до восьми місяців; карболова кислота і сулема вбивають її через 1-2 години; сірчана кислота вбиває мікроб туберкульозу протягом 30 хвилин, а фітонциди часнику — за 5 хвилин.
• Достатньо протягом трьох хвилин пожувати цибулю або часник, щоб убити в роті всі бактерії.
• Черемха виділяє найсильніші фітонциди (губителі мікробів), що містять синильну кислоту: найпростіші тварини — амеби, інфузорії — вбиваються фітонцидами черемхи в 5 хвилин.

Досліди з черемхою:

кашка з натертого листя черемхи виділяє речовини, які вбивають бактерії і спори цвілевих грибів;

 подрібнене листя черемхи професор поміщене у скляну банку з кімнатними мухами, комарами і ґедзями — вбиває їх у кілька секунд;

чотири розтертих бруньки черемхи вбивають найстійкіших кліщів через 15 хвилин;

 роздавлені бруньки черемхи, поміщені в посудину з щуром, вбивають щура через 20 хвилин.

• Фітонциди, що виділяються 1 гектаром ялівцю, можуть дезінфікувати всі сміттєві ящики великого міста.
• Фітонциди листя дуба вбивають стійкий мікроб — дизентерійну паличку.

• Якщо взяти свіже, не пошкоджене заморозками листя горобини, висушити його і вкладати в ящики або корзини разом з бульбами картоплі, зібраної з зараженої фітофторою ділянки, пересипаючи їх стовченим листям (на 100 кілограмів картоплі потрібно 300 грамів сухого листя горобини) — навесні знизиться ураженість бульб фітофторою в результаті такої обробки.

Хвойні рослини

Хвоя багата на вітаміни, особливо на вітамін С. її відвар вживають для лікування та профілактики скорбуту (цинги) - небезпечної хвороби, спричиненої нестачею цього вітаміну. Спалюючи деревину ялини, отримують активоване вугілля, яке використовують для лікування різноманітних отруєнь та очищення кишечнику.
Живицю хвойних широко застосовують у медицині для лікування ран, опіків тощо. Особливу цінність має живиця ялиці, з якої добувають камфору. Вона поліпшує діяльність серцевого м'яза, тому її вживають для лікування хвороб серця. Камфора входить до складу різних знеболювальних препаратів. З живиці також добувають багато цінних для хімічної промисловості речовин (розчинник скипидар та ін.). Отримані з живиці ефірні олії (рідини, що сильно і переважно приємно пахнуть та легко випаровуються) застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості.
Хвойні рослини виділяють у повітря велику кількість фітонцидів. Як ви пригадуєте, це леткі речовини, що згубно діють на мікроорганізми. Особливо інтенсивно це відбувається у смерекових лісах. У результаті аналізів повітря виявлено, що 1 м3 повітря хвойного лісу містить не більше 500 хвороботворних бактерій, а міського - до 30-40 тис. Саме тому у хвойних лісах розміщують санаторії та лікарні для людей із захворюваннями дихальної системи.
Насіння сосни сибірської, яке в народі називають «кедровими горішками», містить близько 50 % поживної та смачної олії. Тому його вживають у їжу і як джерело харчової олії заготовляють у великих кількостях у Сибіру та на Далекому Сході Росії. Слід зазначити, що кедр жодного стосунку до «кедрових горішків» не має.

Кедр